Щорічно 18 травня в Україні відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Ця пам’ятна дата встановлена Указом Президента України № 472 від 16.05.2014 року «Про день боротьби за права кримськотатарського народу» та Постановою Верховної Ради України № 792 від 12.11.2015 року «Про визнання геноциду кримськотатарського народу», де зазначено що, керуючись положеннями Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар у 1944 році геноцидом. Один із пунктів статті 2 Конвенції визначає геноцид як навмисне створення членам групи життєвих умов, які розраховані на повне або часткове знищення групи (національної, етнічної, расової чи релігійної).

На державному рівні депортація кримських татар визнана геноцидом у Латвії, Литві, Канаді.

Депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року і тривала майже три доби. Людей вантажними автомобілями вивозили до залізничних станцій. Звідти на схід відправили майже 70 ешелонів з наглухо зачиненими товарними вагонами, що були переповнені людьми. До проведення операції залучили 32 000 співробітників НКВС.

Всього з Криму депортували понад 238 500 людей – майже все кримськотатарське населення.

Фото: Герберт Ліст | 1943

wikipedia.org | Спорожніле кримськотатарське село Ускют, 1945

Тільки під час переїзду загинули близько 8 000 людей, більшість з яких – діти і літні люди. Найпоширеніші причини смерті – спрага і тиф. У місцях заслання протягом першого року від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 000 кримських татар.

Депортація кримських татар стала одним із найяскравіших прикладів злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни, який влада повністю заперечувався упродовж багатьох років.

Новим викликом для кримських татар стала анексія Криму росією в березні 2014 року. Дехто з них під тиском переслідувань покинув півострів. Іншим російська влада сама заборонила в'їзд, у тому числі лідерам кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову.

Не припинилось порушення прав кримчан і під час повномасштабного вторгнення військ російського диктатора в Україну: здійснюються обшуки, затримання, арешти, етапування за межі Кримського півострова.

У запропонованих дослідженнях акцентується увага на питаннях розвитку кримськотатарського національного руху, громадській активності в умовах окупації Криму, а також протестного настрою і опору підконтрольній москві владі півострова, багаторічній боротьбі за повернення корінного народу на Батьківщину, вирішенні соціально-економічних і політико-правових проблем.

Wikimedia | Кримськотатарський хлопчик, депортований з Криму за «зраду Радянського Союзу» — «співпрацю з німцями», у місці спецпоселення. 1944, Красновішерськ, Молотовська область.

Wikimedia | Похорони. Кримські татари, 1944 рік.

Про визнання геноциду кримськотатарського народу [Електронний ресурс] : Постанова Верховної Ради України від 12.11.2015 р. № 792-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2015. – № 49-50. – Ст. 469. – Режим доступу: https://bit.ly/3wmhTOO. – Дата звернення: 11.05.2022.

Про День боротьби за права кримськотатарського народу [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 16.05.2014 р. № 472 // Верховна Рада України: Законодавство України. – Режим доступу: https://bit.ly/3w7aMLi. – Дата звернення: 10.05.2022.

Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави [Електронний ресурс] : Постанова Верховної Ради України від 20.03.2014 р. № 1140-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 15. Ст. 581. – Режим доступу: https://bit.ly/3sw21Io. – Дата звернення: 10.05.2022.

Про корінні народи України [Електронний ресурс] : Закон України від 1.07.2021 р. № 1616-ІХ // Відомості Верховної Ради України. – 2021. – № 38. – Ст. 319. – Режим доступу: https://bit.ly/3FC4SVA. – Дата звернення: 10.05.2022.

«Корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострову, є кримські татари, караїми, кримчаки».

«Держава гарантує захист корінних народів України від актів геноциду чи будь-яких інших актів колективного примусу чи насильства».

Про відродження релігійного життя кримських татар і збереження релігійної толерантності в Криму : Заява ІV Курултаю кримськотатарського народу від 10.11. 2001 р. // Кримські студії. – 2001. – № 5-6. – С. 21.

Wikimedia | Кримські татари під час повторного виселення із Криму у 1960-і роки.

Абдулаєва, Г. Як 200 років російської пропаганди вбили багатовікову спільну історію українців та кримських татар [Електронний ресурс] / Г. Абдулаєва // Історична правда. – 2021. – 25 жовтня. – Режим доступу: https://bit.ly/3LiCg4O. – Дата звернення: 14.05.2022.